ЗДО "Сонечко" Кобеляцької міської ради в своїй роботі використовує програми: "Українське дошкілля", "Впевнений старт".

Рекомендації

до програми розвитку дитини дошкільного віку

«Українське дошкілля»

Нормативно – правове забезпечення освітньо – виховного процесу

ü Закон України «Про дошкільну освіту»;

ü Наказ МОН України від 22.05.2012 №615 «Про затвердження Базового компоненту дошкільної освіти» (нова редакція);

ü Наказ МОН України від 28.10.2008 №985 «Про затвердження Інструкції з організації охорони життя і здоров'я дітей у дошкільних навчальних закладах»;

ü Наказ МОН, МОЗ України від 26.02.2013 №202/165 «Про затвердження змін до Інструкції з організації харчування дітей у ДНЗ»

ü Лист МОН № 1/9-455 від 03.07.09 року «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»;

ü Лист МОНмолодьспорт №1/9-389 від 25.05.11 року «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу»;

ü Лист МОН від 20.06.2013 №1/9 -446 «Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

Комплексні освітні програми:

- «Оберіг», програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років (наук. кер. Богуш А. М.);

- «Впевнений старт», програма розвитку дітей старшого дошкільного віку (авт. кол.: Андрієтті О. О., Голубович О. П. та ін.);

- «Дитина», програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років (наук. кер. Проскура О. В., Кочина Л. П., Кузьменко В. У., Кудикіна Н. В.);

- «Дитина в дошкільні роки», освітня програма (наук. кер. Крутій К. Л.);

- «Українське дошкілля», програма розвитку дитини дошкільного віку (авт. кол.: Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін.);

- «Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку (авт. Калуська Л. В.);

- «Я у Світі» (нова редакція), програма розвитку дитини дошкільного віку (наук. кер. Кононко О. Л.);

- «Стежина», програма для дошкільних навчальних закладів, які працюють за вальдорфською педагогікою (авт. Гончаренко А. М., Дятленко Н. М.).

Парціальні освітні програми:

- «Про себе треба знати, про себе треба дбати», програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6 років (авт. Лохвицька Л. В.);

- «Грайлик», програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі (авт.: Березіна О. М., Гніровська О. З., Линник Т. А.);

- «Радість творчості», програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку (авт.: Борщ Р. М., Самойлик Д. В.);

- «Граючись вчимося. Англійська мова», програма для дітей старшого дошкільного віку, методичні рекомендації (авт.: Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.).

Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку в цьому навчальному році педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів мають спрямовувати свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, починаючи з перших років життя дитини і завершуючи її вступом до школи. При цьому слід приділяти увагу таким пріоритетним напрямам освітньої роботи:

- забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дітей раннього віку (від 1 до 3 років), їх безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження у соціальне середовище;

- патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку;

- трудове виховання в процесі організованої й самостійної предметно-практичної діяльності дітей;

- забезпечення наступності в реалізації завдань духовного, патріотичного, трудового виховання між дошкільною і початковою ланками освіти.

Особливості використання програми «Українське дошкілля»

Рік видання: 2012

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09. 12. 2011 р. №1/11-11601

Програма містить розділи:

- «Ранній дошкільний вік (3-й рік життя)»

- «Молодший дошкільний вік (4-й рік життя)»

- «Середній дошкільний вік (5-й рік життя)»

- «Старший дошкільний вік (6-й рік життя)»

«Українське дошкілля» авт.-упор. Білан О. І. (лист МОНмолодьспорту про надання грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України" від 09.12.2011 № 1/11-11601). Створена колективом Львівського обласного інституту удосконалення вчителів на основі «Програми виховання та навчання в дитячому садку» (К., 1986) і досвіду роботи педагогів 30-х років XX ст.

Програма охоплює навчання і виховання дітей від третього до шостого року життя. Вона орієнтує на роботу з дітьми за такими тематичними підрозділами: побут, ігри, охорона здоров'я і фізичне виховання дітей, рідний край, розвиток мовлення, формування початкових математичних уявлень, естетичне виховання і художня творчість дітей, виховання основ культури поведінки і взаємин, праця.

Особливо багата програма на історико-етнографічний матеріал, оскільки укладачі розглядали її як регіональну.

Мета даної програми - розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону.

Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини . Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом «Психологічна характеристика дитини», в якому подані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу вихователеві орієнтуватись на психологічні особливості розвитку дитини.

Свої завдання дошкільний заклад реалізує у тісній співпраці з сім’єю. Важливим є те, що в Програму введено напрями роботи «Основи правової культури», «Духовне виховання», «Основи економічної культури».

Рівень розвитку зв’язного мовлення є показником і умовою соціальної активної особистості, а формування такого мовлення сприяє всебічному розвиткові дошкільника, особливо розвиток комунікативної діяльності. З цією метою введено напрям роботи «Мовленнєвий етикет».

У Програмі особливий акцент зроблено на завдання мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, враховуючи обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку.

Художньо-естетична лінія розвитку представлена такими видами роботи: читання і розповідання художніх творів, інсценування та драматизація за змістом творів художньої літератури, музика, образотворча діяльність. До переліку художніх творів уведені твори відомих українських письменників та поетів (І.Франко, М.Хоросницька, І.Калинець, М.Людкевич, П.Радковець, І.Радковець, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка та ін..)

Стратегічною метою дошкільної освіти є розвиток життєвої компетенції дитини, спрямування її на творчість і самореалізацію. Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є ігрова діяльність. З метою охоплення дошкільною освітою всіх дітей дошкільного віку, особливо дітей п’ятирічного віку, Програму можна використовувати також для роботи з дітьми в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку.

Програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» відображає запити практиків, орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої роботи з формування життєвої компетентності дошкільника.

Перелік основних осередків, їх орієнтовне наповнення та вплив на розвиток дітей

1. Ігровий (у ньому виділяють такі сектори: сюжетно-рольових

ігор, театралізованих, настільних дидактичних ігор).

Орієнтовне наповнення. Набори різних видів іграшок, килим для ігор; набори обладнання, нескладні декорації, елементи вбрання чи костюмів для ігор-драматизацій, інсценівок; настільні дидактичні ігри, лото, доміно, мозаїка.

Вплив на розвиток дітей. Заохочується дитяча ініціатива розі­грувати те, що малюки бачать у своєму житті. Відбувається розвиток дій з предметами. Дошкільники вчаться відтворювати зміст літера­турних творів та проявляють творчість у театралізованих іграх. Здійснюються завдання сенсорного виховання та інтелектуального розвитку. Діти вчаться порівнювати, з'єднувати, розкладати пред­мети за певними класифікаційними ознаками.

2. Бібліотечний (Книги і мови).

Орієнтовне наповнення. Полички з книжками, столик, стільці чи крісла.

Вплив на розвиток дітей. Розвивається мовлення, мислення, пам'ять дітей. У ході читання і розглядання ілюстрацій виховується співчуття до дійової особи.

3. Художній (Образотворчої діяльності).

Орієнтовне наповнення — матеріал для образотворчої діяльності, створення колажів і різних видів праці, столики-мольберти.

Вплив на розвиток дітей — розвиток тактильних відчуттів, гнуч­кості кисті рук і пальців. Виховує в дітей уяву, допитливість, емо­ційне світосприйняття. Розвиває чутливість, ініціативність і твор­чість, а також інтелектуальні здібності. Сприяє експериментуванню з матеріалами (добору кольорів, текстури), активізує розвиток мис­лення через пошук розгорнутих рішень. Діти вчаться робити від­криття та випробовують власні ідеї, долучаючись до різних мис­тецьких студій, отримують інформацію про культуру, історію та суспільство.

4. Будівельний (Осередок ігор з кубиками і блоками).

Орієнтовне наповнення. Будівельний матеріал великого (порож­нисті кубики, циліндри, коробки, довгі дошки, колодки, півкола, трикутники), середнього й малого розмірів; допоміжні матеріали (транспорт, гумові й пластмасові фігурки людей і тварин, ляльки); різні конструктори (дерев'яні, пластмасові, металеві).

Вплив на розвиток дітей. Діти вивчають багатство оточуючої дійсності, будуючи з кубиків та іншого будівельного матеріалу, що сприяє виникненню конструктивної гри. У них розвивається мислення, вміння зосереджувати увагу, формується вміння планувати власну діяльність, досягати конкретного результату. Це сприяє активній пошуковій діяльності, розвитку пізнавальних інтересів, творчості.

5. Природознавчий (Наукової діяльності).

Орієнтовне наповнення. Кімнатні рослини, об'єкти тваринного світу, атласи та карти, гербарії, лупа, мікроскоп, природній матеріал.

Вплив на розвиток дітей. Формування допитливості у дітей, рол виток спостережливості, бажання систематично доглядати за рос­линами та мешканцями осередку, стимулювання дитячого експериментування.

6. Мови, письма, математики (Маніпулятивних ігор).

Орієнтовне наповнення. Лічильний матеріал, кубики з цифрами, буквами, абетки, різні види ігор.

Вплив на розвиток дітей. Розвиток інтелектуальних здібностей дітей, формування вмінь виконувати мислительні операції: зіставляти і порівнювати, рахувати й розкладати, з'єднувати і відрізи я ГИ предмети за категоріями. Сприяє активізації інтелектуальних здібностей дітей.

7. Етнографічний (Народознавчий).

Орієнтовне наповнення. Національна символіка, різноманітні атрибути для відтворення обрядів і свят.

Вплив на розвиток дітей. Формування національних почуттів, патріотизму, любові до рідного краю.

8. Музичний.

Орієнтовне наповнення. Різні види дитячих музичних інстру­ментів, програвач, магнітофон, DVD-плеєр, касети, диски, карооке з музичними записами та записами літературних творів.

Вплив на розвиток дітей. Розвиток позитивних емоцій, бажання від­творювати і створювати власні мелодії, інтонувати музичні теми. Сти­мулює розвиток понять через зміну гучності або висоти тону музики.

9. Спортивний (Рухової активності).

Орієнтовне наповнення. Каталочки, візочки, іграшки для катання дітей, великогабаритні машини, коляски, керма, обручі, прапорці, вертушки, м'ячі, кульки і лотки, ребриста дошка, возик без дна, куби, скакалки, шнури, різнокольорові кеглі, надувні іграшки, переносна драбинка-гірка, атрибути для рухливих ігор.

Вплив на розвиток дітей. Задовольняється рухова активність дітей, що супроводжується позитивними емоціями, радістю і задо­воленням. Забезпечується своєчасний і повноцінний фізичний роз­виток дітей, стимулюється здоровий спосіб життя.

10. Відпочинку (Усамітнення).

Орієнтовне наповнення. Дитячий диванчик чи лежачок, 1-2 м'які іграшки, добірки ілюстрацій, книжки.

Вплив на розвиток дітей. Забезпечення релаксації, психологіч­ного комфорту, створення умов для відпочинку дитини, стимулю­вання її фантазування, розвиток уяви, позитивних емоцій.

11. Ігор з піском і водою (може бути в груповій кімнаті, на майданчику — в пісочниці, басейні).

Орієнтовне наповнення. Стіл-ванна, образні іграшки для обігрування сюжетів.

Вплив на розвиток дітей. Розвиваються уявлення дітей, дрібна моторика пальців рук. Діти творять, думають і спілкуються між собою. Вправляються в розвитку рухів, виконуючи різні дії.

12. Комп 'ютерний.

Орієнтовне наповнення. Периферійний комп'ютерний пристрій, який полегшує управління комп'ютерною грою, спеціальні дитячі комп'ютерні меблі.

Вплив на розвиток дітей. Розвиток інтелектуальних здібностей дітей, формування вміння здійснювати розумові операції, вправ­ляння в активізації дрібної моторики руки.

13. Чергування (з другого півріччя середньої групи).

Орієнтовне наповнення. Матеріали і обладнання відповідно до спрямування: чергування на заняттях; чергування у їдальні; чергу­вання в природничому осередку; дошка чергових.

Вплив на розвиток дітей. Формує почуття відповідальності за до­ручену справу, дисциплінованість і вміння розподіляти час.

У ДНЗ можуть використовуватися інваріатні осередки, залежно від віку дітей і можливостей площі групової кімнати. Розвивальне предметне середовище груп дітей раннього віку має специфічні особливості, оскільки в цьому віці відбувається активне пізнання дитиною оточуючої дійсності, її пристосування до навколишнього. Опис розвивального предметного середовища для дітей 3-го року життя подано в Програмі «Дитина».

Облаштування осередків (в т.ч. секторів) пропонується здійсню­вати згідно з Типовим переліком обов'язкового обладнання, на­вчально-наочних посібників та іграшок дошкільного навчального закладу (наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2002 р. № 509) та методичними рекомендаціями «Підбір і викорис­тання іграшок для дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах» (лист Міністерства освіти і науки України від 18 липня 2008 р. № 1/9-470), враховуючи сучасні тенденції розвитку до­шкільної освіти.

МІНІ-МУЗЕЙ У ДНЗ

Музей - культурно-освітній та науково-дослідний заклад, який здійснює збирання, вивчення, збереження та експонування пам’яток матеріальної і духовної культури, природничо-наукових колекцій тощо.

Типи музеїв є такі: науково-просвітницькі, дослідницькі, навчальні та їхні профілі: історичні, технічні, сільськогосподарські, літературні, меморіальні, краєзнавчі та ін.

Музеї формують у людини особистісне емоційне ставлення до тих чи інших фактів. Основний сенс існування музею – служіння людям, він надає відвідувачам символічний доступ у простір культури.

У кінці 70-х – першій половині 80-х років минулого століття було прийнято низку законів та інших правових актів у галузі охорони і використання пам’яток історії, науки та культури. Вважалося, що поряд із державними музеями важливе місце займають і музеї, які працюють на громадських засадах. Йшлося передовсім про шкільні музеї, що підпорядковувалися органам народної освіти.

Сучасні навчальні заклади (дошкільні, загальноосвітні, вищі) не відмовляються від створення музеїв, музеїв-кімнат, міні-музеїв, керуючись при цьому Положенням «Про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України», затвердженим наказом Міністерства світи і науки України 04.09.2006 № 640. Створюються такі музеї з метою залучення учнівської та студентської молоді до вивчення і збереження історико-культурної спадщини народу, формування освіченої розвиненої особистості та сприяння вихованню в неї патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей народу.

Багато київських дошкільних навчальних закладів мають повноцінні музеї, досвід застосування в роботі з малюками музейної педагогіки

На сторінках педагогічних видань усе частіше з’являються рекомендації з питань облаштування та організації роботи міні-музеїв у дошкільних закладах чи навіть музейчиків у групових приміщеннях. Ідеї щодо їх створення зазвичай належать творчим, компетентним у галузі дошкільної освіти вихователям, методистам, завідувачам ДНЗ.

Зрозуміло, що в умовах дитячого садка неможливо створити експозиції, які повністю відповідали б вимогам музейної справи, та це й не потрібно. Завдання дорослих - не порушуючи інтер’єру закладу, поєднати міні-музей із предметним середовищем дитячого садка чи групи.

Важливою особливістю міні-музеїв як складової розвивального середовища є участь у їхньому створенні дітей, батьків, педагогів. Дошкільники мають відчути свою причетність до облаштування міні-музею - узяти участь у обговоренні його тематики, по можливості взяти участь у збиранні експонатів, поповнювати експозицію своїми малюнками, виробами, проводити екскурсії для молодших.

Якщо в «справжніх» музеях чіпати нічого не можна, то в таких міні-музеях не тільки можна, а й потрібно! У «звичайних» музеях дитина - лише пасивний споглядач, а тут вона - співавтор, творець експозиції. Такий музей можна відвідувати щодня, переставляючи експонати, беручи їх у руки, розглядаючи.

ЗАВДАННЯ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ

- сприяти вихованню стійких дружніх відносин між дітьми, атмос­фери доброзичливості, взаємодопомоги, взаємних переживань;

- вдаючись до прикладів поведінки працівників дитячого садка, дітей, батьків, інших дорослих, допомогти дітям зрозуміти значення і важливість додержання правил поведінки і норм моралі;

- розкривати наслідки порушення норм і правил моралі в житті дорослих; показати, що декотрі люди ще в дитинстві не хотіли навчитись бути хорошими друзями, поводити себе так, щоб і собі й іншим було добре;

- створювати умови та відповідні ситуації, в яких кожна дитина могла б виявити свої доброту, турботу, чуйність, чесність, уміння бути другом, могла цінувати ці риси у себе та інших;

- створювати умови для розвитку творчої активності, виховання інтересів до тих чи інших видів діяльності, до занять у кожної дитини;

- під час групових та індивідуальних занять забезпечувати умови для розвитку довільних психічних процесів (бути уважним, запам'ято­вувати) та поведінки (виконати прохання і завдання мами, батька, бабусі, вихователя; довести справу до кінця; підтримувати порядок);

- створювати умови для зростання дитини як особистості, оволодіння нею нормами дотримання особистої гігієни і збереження фізичного та психічного здоров'я, критичного ставлення до шкідливих звичок, проявів непристойної поведінки; розвитку пізнавальних інтересів ініціативності, вмінь долати труднощі; засвоєння морально-етичній норм поведінки в різних місцях, норм спілкування і налагодження стосунків, знань про права та елементарні обов'язки дітей дошкільного віку;

- допомогти батькам визначили, що для дитини доцільніше: відвідувати дошкільний заклад чи перший клас (для шестиліток) школи.

не слід:

- надмірно використовувати дисциплінуючі прийоми, що гальмують виховання у дитини відповідальності, самоконтролю;

- перебільшувати необхідність і значення зразків при організації як колективної, так і самостійної діяльності дітей. Наслідування, що відігравало принципово важливу роль у попередніх групах, тепер може бути виправданим як прийом у роботі з дітьми, що з тих чи інших причин не засвоїли матеріал, норми поведінки;

- згадувати про школу в тривожному, негативному контексті, наприклад: «Тобі вже скоро в школу», «Ти вже майже школяр, а не вмієш...»

КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ

Успішність роботи вихователі можна встановити, даючи відповіді на такі запитання:

- Чи часто в групі можна спостерігати прояви дружніх стосунків, співчуття, взаємодопомоги, спільної радості?

- Чи люблять діти свою групу, вихователя, інших дітей, чи дбають про охайність і естетику груповий приміщень, чи радіють спільним святам?

- Чи є у дітей нахили, сталі інтереси до тих чи інших видів діяль­ності?

- Чи доцільно, конструктивно, продуктивно діє кожна дитина як суб'єкт діяльності, бачить власні помилки, виправляє їх, вносить ко­рективи у проміжні результати?

- Чи проявляють діти вправність, наполегливість, оптимістичність, самостійність, базуються на особистих зусиллях?

- Чи є в групі діти, які не беруть участь в організованих і самостій­них творчих заняттях, не знаходить, чим зайнятись?

- Чи знаходить вихователь можливість протягом дня спілкуватися з дитиною не тільки ситуативно, а й цілеспрямовано?

- Чи є в групі діти, яких не приймають у гру, з якими не дружать?

ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ШОСТОГО (СЬОМОГО) РОКУ ЖИТТЯ

З дітьми старшої групи рекомендується проводити з вересня по травень по 7-8 групових занять на тиждень у першу половину дня. В ок­ремих випадках допускається проведення занять у другій половині дня (фізична культура, образотворча діяльність). Тривалість занять 20-25хв (комплексних — до 35 хв).

При проведенні комплексних занять поєднувати деякі, а не всі на­прями розвитку (наприклад, музичний — з фізичним, образотворчий — і музичним і літературним, трудовий — з художнім тощо).

Тематика занять повинна бути максимально пов'язана з реальним Життям і насущними проблемами дітей, сприяти розвитку їхньої само­стійності, творчому ставленню до життя, апелювати до власного досвіду дошкільників, культивувати у них звичку висловлювати свою думку і приводу діяльності, її результатів, власної ролі у ній.

Організовуючи навчальну діяльність, важливо систематично вико­ристовувати завдання творчого, експериментально-дослідницького, проблемно-пошукового характеру. При організації занять не слід по­збавляти дітей права на пересування, дострокове завершення діяль­ності, можливості переходу до іншого виду діяльності.

Передбачати місце і час для різноманітних вільних проявів інтер­есів самої дитини (особистий час), можливість займатися улюбленою справою протягом дня.

Активно залучати членів родин до життєдіяльності групи (участь в організації різних видах діяльності дітей).

Сприяти спілкуванню старших дошкільників з молодшими, залучати їх до спільної посильної діяльності, спонукати разом переживати радощі й труднощі, проявляти гнучкість у розв'язанні проблемних ситуацій. Вчити старших дітей уважно, турботливо ставитися до молодших, опікувати їх, враховувати їх побажання, передавати малятам свої знання та вміння, прагнути бути взірцем для них. Виявляти правдивість, чесність у стосунках з молодшими, справедливість в оцінюванні їхньої поведінки. У колі молодших дітей відчувати себе старшими.

Рекомендована кількість занять в день

1-2 заняття в день

2-3 заняття в день

1 – та ще 3 заняття на свіжому повітрі у інші режимні моменти;

2 – завдання з логіко-математичного розвитку реалізуються не лише на спеціально організованих заняття, а й інтегруються у інші види діяльності дітей протягом дня.

Орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей шостого (сьомого) року життя вдома та в дитячому садку (у робочі дні)

Процеси

Години доби

Вдома

Підйом, ранковий туалет

6.30-7.30

У дитячому садку

Ранкова зустріч дітей, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальні заняття, гімнастика

7.30-8.30

Підготовка до сніданку, сніданок

8.30-9.00 (9.30)

Ігри, підготовка до занять, колективні та індивіду­альні заняття

9.00-10.30

(9.30-11.00)

Підготовка до прогулянки, прогулянка

10.30 (11.00)- 12.30

Повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід

12.30-13.20

Підготовка до сну, сон

13.20-15.20

Поступовий підйом, оздоровчі процедури

15.20-15.50

Полуденок, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальні та спільні заняття

15.50-16.40

Підготовка до прогулянки, прогулянка

16.40-18.10

Повернення з прогулянки, вечеря, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей

18.10-18.45

Повернення дітей додому, бесіди з батьками

18.45-19.00

Вдома

Прогулянка з батьками

19.00-20.15

Спокійні ігри, гігієнічні процедури

20.15-20.45

Укладання в ліжко, колискова мами, нічний сон

20.45-6.30 (7.30)

· У батьківський куточок кількість заняття розписати, вказуючи перерву між ними.

Завдання, що забезпечують взаємодію дошкільного навчального закладу зі сім'єю

Забезпечувати дитині в сім'ї та в дошкільному навчальному закладі оптимальні умови для повноцінного фізичного та психічного розвитку, сприяти задоволенню її потреби в емоційно-особистісному спілкуванні, розвивати її творчі інтереси, пізнавальну сферу та розширювати світогляд, судження стосовно життєвих явищ, ситуацій, вчинків, вміти реально оцінювати життя в навколишньому середовищі. Активізувати та збагачувати виховні вміння батьків, підтримувати впевненість у власних педагогічних силах. Сприяти формуванню у батьків уміння приймати правильні виважені рішення щодо вчинків своїх дітей.

Сприяти готовності та зацікавленості батьків у формуванні дошкіль­ної зрілості дитини, вмінню прийти на допомогу в різних випадках та ситуаціях, пов'язаних із проблемами адаптації у школі.

Створювати банк інформації про фізичний та психічний розви­ток дитини, забезпечувати диференційований підхід до кожної сім'ї з орієнтуванням на особистість.

Використовувати творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь батьки, діти, педагоги дошкільного навчального закладу.

Залучати до роботи всіх представників сім'ї, інших родичів, які ма­ють вплив на виховання дитини. Практикувати звіти перед батьками щодо розвитку дитини.

Роботу з батьками будувати за принципом співпраці, взаєморозумін­ня, партнерства й чіткої усвідомленості своєї ролі та відповідальності в спільній взаємодії.

Комплексне застосування різних форм роботи сприятиме підвищен­ню педагогічної культури батьків і поліпшить якість виховання дітей.

Якість освіти значною мірою залежить від забезпечення наступності між суміжними освітніми ланками. Так, на етапі дошкільної освіти реалізація наступності полягає у формуванні в дітей старшого дошкільного віку готовності до шкільного життя. А на етапі початкового шкільного навчання – в урахуванні того рівня сформованості життєвих компетенцій, з яким дитина прийшла до школи, і опорі на нього. Такий підхід забезпечує поступальний природний розвиток особистості дитини.

В центрі уваги педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів має перебувати забезпечення формування у кожної дитини перед вступом до школи мінімального освітнього ядра та створення передумов для її безболісної адаптації до нового соціального середовища. Не варто вдаватися до надмірної інтенсифікації інтелектуального розвитку (навчання читанню, письму, лічбі), до чого останнім часом схиляються окремі педагоги і батьки, мотивуючи це необхідністю якісної підготовки дитини до школи. В роботі зі старшими дошкільниками важливо посилити ціннісні аспекти виховного значення та забезпечити наступність в роботі дошкільного навчального закладу і початкової школи з реалізації завдань духовного, патріотичного, трудового виховання.

З цією метою необхідно налагодити тісне співробітництво між педагогами дошкільних навчальних закладів і вчителями початкових класів за трьома напрямами:

– інформаційно-просвітницьким (ознайомлення із завданнями здійснення наступності в роботі з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, спрямованій на формування духовно розвиненої, патріотично налаштованої та працелюбної особистості);

– методичним (ознайомлення зі змістом, формами та методами освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах і початковій школі);

– практичним (організація виховних заходів за участю старших дошкільників та молодших школярів).

Успішному забезпеченню наступності сприяє організація спільних для педагогів дошкільних навчальних закладів і початкової школи форм методичної роботи. Це педагогічні ради, методичні об'єднання, „педагогічні мости”, „методичні всеобучі”, „педагогічні діалоги”, „круглі столи”, „творчі лабораторії”, „методичні вітальні”, „методичні фестивалі”, „панорами творчих ідей і знахідок”, „творчі звіти”, „авторські школи”, семінари, семінари-практикуми, присвячені питанням духовності, патріотичного і трудового виховання старших дошкільників та молодших школярів. Доцільним є також залучення педагогів-практиків до спільної творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи, що сприяє новому розумінню наступності в роботі вихователя і вчителя.

Висока якість дошкільної освіти може бути забезпечена спільними зусиллями управлінських і методичних служб, наукових установ, практиків та батьків, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої роботи з дітьми раннього і дошкільного віку, наступності у реалізації як навчальних, так і основних виховних завдань.

Рекомендована література

1. Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, (ж-л Д/в № 9, 2010).

2. Методичні рекомендації МОН (Додаток до листа від 16.08.2010 № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» Д/в № 9, 2010).

3. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»/ О.В. Проскура, Л.П. Кочина, В.У. Кузьменко, Н.В. Кудикіна. – НМЦ видавничої діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка. 2012 р.

4. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» / наук. кер. проекту: В.О. Огнев'юк; наук. ред.. Н.В. Кудикіна, В.У. Кузьменко; авт. кол. Е.В. Бєлкіна, Н.І. Богданець-Білоскаленко, О.Л. Богініч, З.Н. Борисова, М.С. Вашуленко / Мін. осв. і наук., мол. та спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг.. Київміськради (КМДА), Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – 3-є вид., доопр. та доп. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. – 400 с.

5. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».-Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 104 с.

6. Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма / автор. колектив; наук. керівник К.Л. Крутій.- Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД,2011.-188 с.

7. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля»/ О.І. Білан, Л.М. Возна, О.Л. Максименко та ін. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 264 с.

8. Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період. Інструктивно-методичні рекомендації. (додаток до листа МОН від 28.05.2012 р. №1/9-413). Ж-л «Дошкільне виховання» №6, 2012 р.

9. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №615 від 22.05.2012р. Ж- л «Дошкільне виховання» №7, 2012р.

10. Дитячий садок: управління / Упоряд. Т.Вороніна.- К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.- 128с.- (Б-ка „Шк. світу”).

11. Дошкільна освіта в Україні: Нормативно-правове регулювання / Упоряд. Л.Гураш, Т.Вороніна. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»: Вид. Галіцина, 2006.– 120 с. [4] арк. – (Б-ка «Шкіл. світу»).

12. Керівництво дошкільним навчальним закладом: Інформативно-методичні матеріали на допомогу керівникові дошкільного навчального закладу / Упор.: Н. Майор, Ю. Манилюк, М. Марусинець, О. Тимофеєва.- Тернопіль: Мандрівець, 2006.- 168с.

13. Книга керівника дошкільного навчального закладу: Довідково-методичне видання / Упоряд. О.А.Копейкіна: Л.В.Гураш. – Харків: Торсінг плюс, 2006. – 512 с.

14. Методичний кабінет – творча лабораторія за редакцією Л.А.Грищук, М.І.Каратаєвої. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова. 2003.–260 с.

15. Методична робота в ДНЗ / Упорядник: Л.А.Швайка. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 287, [1] с. – (серія ДНЗ. Керівнику).

16. Методичний кабінет у дитячому садку. – К.: Шк. світ, 2008. – 128 с – (Б-ка «Шкіл. світу»).

17. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2008.

18. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: Навч. посіб. для вихователів дитячих садків. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.

19. Інновації в дошкіллі. Програми, технології, проекти, ідеї, досвід: Посібник на допомогу дошкільним працівникам / Авт.-упор.: Л.В. Калуська, М.В. Отрощенко. – Мандрівець, 2-010. – 376 с.

20. Дошкільна освіта: словник-довідник: понад 1000 термінів, понять та назв / упор. К.Л. Крутій, О.О. Фунтікова. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010. – 324 с. – Бібліогр.: с. 5-7.- («Словники»).

21. Моніторинг як сучасний засіб управління якістю освіти в дошкільному навчальному закладі: Монографія. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2006. – 172 с.: табл. – Бібліогр.: с. 160.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ СТАРШИХ ГРУП

ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ – ЗАПОРУКА МАЙБУТНЬОГО УСПІХУ

«Усі ми родом із дитинства» – ця відома й, здається,цілком зрозуміла думка набагато глибша, ніж ми звикли вважати. Тому що всі наші успіхи й поразки сягають корінням саме у ніжний вік. І якщо перший досвід навчання – а підготовка до школи саме ним і є – виявиться невдалим,жага пізнання нового й самовдосконалення може зникнути назавжди. Щоб цього не сталося, треба залучати маленьку людину до різноманітних видів діяльності опанування суспільного досвіду, а найголовніше – уміло стимулювати її активність у пізнавальній діяльності,формувати позитивне ставлення до самого процесу навчання. Для досягнення цього дошкільнику слід давати цілісне уявлення про навколишній світ і власне місце дитини в ньому. А це неможливо без «розпредмечування» досвіду людства – відтворення в тій або іншій форм і відкриттів та досягнень світового суспільства. Світ для маленької особистості цілісний, ще не поділений на галузі,науки й навчальні предмети, тому й підготовка дошкільників до систематичного навчання повинна здійснюватися за законами розвитку п'яти-шестирічних дітей. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку

«Впевнений старт», упроваджена наказом МОН України від 4223.11.2010 року № 1111, передбачає комплексну підготовку дітей п'ятирічного віку до школи (дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку згідно з Законом України від 06.07.2010 №2442-VI зараз є обов'язковою) і може використовуватися як у спеціалізованих дошкільних закладах, так і у групах підготовки до школи при загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах . Схвалена Першим Всеукраїнським з'їздом педагогічних працівників дошкільної освіти, програма «Впевнений старт» відповідає запитам практиків і враховує кращі на сьогодні теоретичні та методичні рекомендації спеціалістів із дошкільної освіти й психологів. Вона пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми і націлює батьків і педагогів на особистісний розвиток вихованців із акцентом на ігровій діяльності. Програма складається з п'яти великих розділів, у кожному з яких окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам щодо організації спільного буття дорослих із дітьми та визначаються відповідні показники розвитку майбутніх школярів. Саме сім'ю програма «Впевнений старт» визначає як основну соціальну інституцію, відповідальну за підготовку дітей до набуття життєвої компетенції. Тому у додатку наведено орієнтовний режим організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, форми роботи з дітьми за кожним розділом,середні показники нервово-психічного розвитку дітей 5-6 років та практичні поради батькам і педагогам щодо виявлення здібностей дитини. Нова програма орієнтує на об'єднання зусиль педагогів і сім'ї насамперед у справі збереження й зміцнення здоров'я дітей,формування культурно-гігієнічних навичок, виховання любові до організованої рухової діяльності, наполегливості й витримки при досягненні мети, прагнення до якісного виконання вправ і дотримання правил під час тренування або колективної гри. Пізнавальний розвиток забезпечується завданнями,необхідними для підтримання й розвитку пізнавальних процесів — сприйняття, пам'яті, уваги, уяви, мислення — і розумових 43операцій — аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації. Пізнавальні вправи згруповані за напрямками: «У світі природи», «У світі людей», «У світі предметів», «У світі чисел і цифр», «У світі форм і величин», «У світі простору і часу». Із пізнавальним розвитком невід'ємно пов'язаний мовленнєвий — процес мислення неможливий без збагачення лексичного запасу, розвитку уяви й культури мовлення,формування граматичної правильності мовлення. Але особливу роль у мовленнєвому розвитку відіграють комунікативні навички — вміння спілкуватися й доводити свою думку іншим. До мовленнєвого розвитку також належать вправи, що готують руку до письма й навчають дитину елементів грамоти. І природно, що мовленнєвий розвиток нерозривно пов'язаний зі спілкуванням, із книжкою, знанням письменників та їх творів, привчанням дітей до акуратного поводження з друкованими екземплярами, підтриманням інтересу до самостійного перегляду, читання книжок, розігрування, ілюстрування та ліплення за мотивами та під враженням творів.

Зошит майбутнього першокласника (у 3 частинах по 32 стор.)з методичними рекомендаціями спеціально розроблено з урахуванням вимог програми «Впевнений старт» — розвиток навичок дитини здійснюється в комплексі, без поділу на окремі блоки вправ із письма, читання або логіки. Завдання у зошит і розширюють досвід пізнання дошкільником навколишнього світу та усвідомлення себе в ньому за рахунок спеціальних дидактичних ігор та вправ, які розвивають уміння аналізувати різні явища та події, зіставляти їх, узагальнювати, робити висновки та висувати припущення, обґрунтовуючи свою думку. Підготовку до школи дитини продовжать «Буквар майбутнього першокласника» та «Альбом майбутнього першокласника», які теж супроводжуються методичними рекомендаціями для батьків. Активізують зорову пам'ять і логічне мислення картки для розвитку навичок із лічби та грамоти. Сприяють мовленнєвому розвитку дошкільника опорні схеми для складання описових розповідей та серії тематичних малюнків для

проведення бесід, спрямованих на поліпшення соціальної адаптації дитини.44Художньо-естетичний розвиток дитини, який у багатьох випадках є визначальним для розвитку її природних задатків і здібностей до різних видів художньої діяльності, здійснюється за допомогою методичних посібників «Образотворча діяльність майбутнього першокласника» та «Музичний розвиток майбутнього першокласника», які супроводжуються, відповідно,репродукціями картин видатних художників і диском із програмовим музичним репертуаром. У виданнях подані освітні відомості й завдання, вправи з ліплення, аплікації, конструювання.

Ігрову діяльність дошкільників можна з успіхом організувати, долучаючи розвивальні комплекти у вигляді тематичних наборів лото та логічного доміно. Особливо сприяють розвитку логічного та просторового мислення ігри, головоломки: «Колумбове яйце», «Танграм», «Піфагор» тощо.

Театралізована діяльність, яка цілком відповідає віковим психологічним особливостям дошкільників — потребі у рольових іграх, може здійснюватися за допомогою музичних казок або вистав за мотивами віршованих творів. Але особливо цінним у серії посібників для реалізації програми «Впевнений старт» є наявність методичних рекомендацій для батьків, без активної свідомої участі яких процес виховання яскравої індивідуальності, адаптованої до реалій сучасного життя, неможливий. Тож гаяти час нема коли – нумо гратися разом! І тоді старт буде гарантовано впевненим.